Людям з порушення зору Звичайна версія

Фонд гарантування вкладів закликає суди і правоохоронні органи не перетворюватись на сліпе знаряддя тиску на Фонд в руках пов’язаних осіб збанкрутілих банків

21.10.2019

ПРЕС-РЕЛІЗ

8 жовтня 2019 р. Вищий антикорупційний суд виніс Ухвалу, підставою для якої стала заява однієї з колишніх акціонерів ПАТ «Златобанк». У цій заяві стверджується, що службові особи НБУ та ФГВФО, “зловживаючи своїм службовим становищем, винесли постанови та рішення про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних, запровадження тимчасової адміністрації, відкликання банківської ліцензії та його ліквідацію, чим завдали тяжкі наслідки ПАТ «Златобанк»”.

Такі заяви колишніх власників ПАТ «Златобанк», що були спрямовані до кількох правоохоронних органів, – не що інше, як маніпуляція і спроба тиску на Фонд гарантування вкладів. Мета їх для нас очевидна: уникнення відповідальності колишніх власників і керівників за доведення ними банку до неплатоспроможності та завдання збитків його кредиторам.

Абсурдність ситуації полягає в тому, що клопотання про доступ детективів НАБУ до матеріалів ФГВФО суд розглядав без участі представників Фонду. Рішення про їх недопуск було ухвалене на основі тверджень колишньої власниці АТ «Златобанк» про те, що нібито представники Фонду, довідавшись, до яких саме документів отримають доступ детективи НАБУ, планують ці документи знищити. Навіщо і у який спосіб – не зрозуміло, оскільки документи, про які йдеться в Ухвалі були оприлюднені ФГВФО на його офіційному сайті, а також в офіційному друкованому виданні ВРУ «Голос України».

Більш того, звинувачення на адресу Фонду абсурдне в самій своїй суті. Адже не існує жодної норми закону, яка б дозволяла ФГВФО не реалізовувати рішення НБУ про виведення з ринку банку, визнаного неплатоспроможним! За чинним законодавством лише НБУ робить висновки про неплатоспроможність банку і лише на підставі його рішення Фонд вчиняє усі подальші дії з виведення банку з ринку. Що ж до ознак неплатоспроможності АТ «Златобанку», то їх більш ніж достатньо – на момент формування ліквідаційної маси загальна сума акцептованих кредиторських вимог сягала 6,9 млрд грн, тоді як ліквідаційна маса склала 1,6 млрд грн. І навіть при оскарженні рішення про ліквідацію АТ «Златобанк» суд не поставив під сумнів його неплатоспроможність (як повідомляв ФГВФО, у лютому 2019 р. Верховний Суд визнав незаконним рішення НБУ про віднесення “Златобанку” до категорії неплатоспроможних), а спирався лише на відсутність кворуму на засіданні Правління НБУ, під час якого було ухвалено постанову про ліквідацію.

Вкладникам АТ «Златобанк» Фонд гарантування виплатив понад 826 млн грн, які через брак власних ресурсів був змушений запозичити у держави, і після скасування судом рішення про ліквідацію банку шанси на повернення цих грошей державі практично зведено до нуля. Тепер же колишні власники, які мали б понести відповідальність за збитки, завдані ними кредиторам і державі, чинять шалений тиск на Фонд за допомогою правоохоронних органів, щоб уникнути цієї відповідальності.

Закликаємо НАБУ, а також інші правоохоронні відомства не перетворюватись на знаряддя в руках осіб, які доводять банки до банкрутства, а потім атакують тих, хто має докази їхніх махінацій!